PDA

Просмотр полной версии : Статья: Костянтин Нікольський


Hobbit's Song
16.12.2006, 15:56
Костянтин Нікольський

"Я добрый, но добра не сделал никому…»
К. Нікольський «Я сам из тех»

“...мне давно не интересно прорываться в "звезды рок-н-ролла". Сниматься для этого в телешоу, раздавать интервью направо и налево... Когда-то это было актуально, но под разными предлогами мне отказывали; так зачем мне всё это сейчас?"
К. Нікольський

- Нікольський.
- А....це той чел з ...як їх... “Воскресение”?
Чомусь багато у кого прізвище Нікольського викликає саме таку асоціацію. Особисто мене “Воскресение” цікавить тільки тому, що вони пов’язані з Костянтином, тому, що найвідоміший їх альбом вийшой тоді, коли Нікольський був членом групи, та тому, що пісні Романова я теж ціную.

Отже...

Нікольський – дипломований гітарист. В 1984 році закінчив Гнесінське училище. Своїм кумиром вважає Гері Мура ( до речі, коли той виступав в Пітері, Костянтин все кинув і рвонув на концерт).
Людина абсолютно принципова і доволі непередбачувана (таке враження у мене склалося після ознайомлення з декількома нечисленими інтерв’ю Нікольського). Наприклад, для журналіста, навірніший шлях зірвати розмову з Нікольським – заявити по телефону за декілька годин до інтерв’ю, що “ми повинні (або вам треба) зустрітися”. А Нікольському нічого не потрібно.

Особисто я, говорячи про Нікольського, завжди думаю “людина з гітарою”. Ні, він не бард. Ні, він і не просто поет. І навіть не музикант. Він просто Нікольський.
Не дивлячись ні на що, Нікольський був, є і буде “популярним”. Ні, не популярним – знаним. І навіть ні! Не знаним! (Знову проситься “просто Нікольським”). Костянтин Нікольський – людина, чиї пісні з 70-тих років грали в Москві для широкої публіки переспівувачі (тоді як власне “Воскресение” сформувалося остаточно тільки у 80-му році). Багато хто не був проти заспівати філософські композиції Костянтина ( e.g. Аракс).
Щоб я не казала, а все ж таки Нікольський нерозривно пов’язаний з “Воскресением”. Але яким чином це сталося?
В 1974 році після розпаду “Атлантів” Нікольський потрапив в групу Стаса Наміна «Цветы». Через три роки бенд вже називався «Группа Стаса Намина» і перша пісня колективу («Старый рояль») була написана Костянтином.
Наприкінці 70-их Максим Дунаєвський запросив Нікольського в свою групу (“Фестиваль”), котра записувала музику для фільмів (“Три мушкетера”, “Меррі Поппінс, допобачення!” та інш.) та багато гастролювала країною. На концертах Нікольський виконував свої хіти. На той час він вже написав “Ночную Птицу”.
В 1979 році його колега по “Цветам”, Сапунов, став учасником гурту “Воскресение”. Автоматично пісні Нікольського потрапили в репертуар “Воскресения” (сам Костянтин в цей час закінчує музичну освіту та гастролює з “Фестивалем”).
Влітку 1981 Нікольський ненадовго приєднався до “Воскресения”. Разом з Олексієм Романовим, Андрієм Сапуновим та Михайлом Шевяковим вони записали другий (!найвідоміший!) альбом “Воскресения” – “Воскресение-2”. Альбом був записаний протягом трьох днів у підвальному приміщені приймальної комісії МГИМО. “Реліз” розійшовся по країні мільйоними тиражами...Проте Нікольського в групі вже не було.
Про сам альбом.
По тематиці і звучанню неважко відрізнити пісні Нікольського (“Воскресенье”, “Один взгляд назад”, “В моей душе осадок зла”, “Музыкант”, “Ночная птица”, “Когда поймешь умом...”) від пісень Романова (“Я ни разу за морем не был...”, “ Я привык бродить один...”, “Кто виноват?”, “Мчится поезд”, “По дороге разочарований”, “В жизни как в темной чаще”).
Не хочу применшувати значення пісень Олексія Романова, проте для мене набагто більш вартісними є саме пісні Нікольського (чи через певну атмосферу, чи через зміст – не знаю). Хоча перед такими творіннями Романова, як “Кто виноват?”, “Я ни разу за морем не был...”, “По дороге разочарований”, я надзвичайно вдячна автору. Згадати хоча б:

По дороге смутных побуждений
Из страны взбесившихся невежд.
Долог путь моих перерождений,
Дальний край несбывшихся надежд…

Дуже спокійна і в той самий час переконлива, констатуюча життєву правду, композиція. Або “Кто виноват?” – взагалі рідкісна перлина. І по правдивості і по педагогічності J.
Але! Нікольський!
Певно, найулюбленіша з його пісень - “В моей душе осадок зла”. Я обожнюю гітару Нікольського. Я ще не бачила жодної людини, котра, прослухавши декілька пісень Нікольського, залишалася б байдужою.

В моей душе осадок зла
И счастья старого зола,
И прежних радость и печать,
Лишь разум мой способен вдаль
До горизонта протянуть
Надежды рвущуюся нить
И попытаться изменить
Хоть что-нибудь…

…И в узелок опять связать
Надежды порванную нить
И в сотый раз себе сказать,
Что что-то можно изменить.
И хоть не стоит свеч игра –
Поверь опять, что победишь.
В конечном счете будет прав
Тот, кто зажег огонь добра.

А тут одразу згадуєш “Я добрый, но добра не сделал никому...”.

До речі, про свій вокал Нікольський висловився так: “В группе "Воскресенье" мои песни пел Андрей Сапунов. Я вообще тогда не пел, кроме одной вещи - "В моей душе осадок зла". "Стеклорез" это называлось...». Хе, проте автор все-таки дійшов думки, що має сам виконувати свої пісні.
Я не збираюся нікому доводити, що альбом “Воскресение-2”, певно, єдиний вартий уваги у творчості колективу, а все інше – просто розтягування того, що було та безкінечне повторення пісень “Воскресение-2”. Мене особисто абсолютно не гріє віртуозність Маргуліса та Макаревича (какая нелепость сама по себе!), бо я не розумію до чого тут всі приколи “Машини” (маю на увазі “ВОСКРЕСЕНИЕ, МАШИНА ВРЕМЕНИ "50 на двоих"”). Не бачу сенсу в таких релізах, як “ВОСКРЕСЕНИЕ "Не торопясь..." 2003. І багатьох інших.
Тож для мене існує лише дві абсолютні величини в творчості “Воскресения”, а саме: “Воскресение-2” та “Воскресение. Концерт в ДК Мехтеха” 1982. До речі, цікаве і саме питання назви. На обкладинках 1981 та 1982 років (коли життя групи було позначене присутністю Нікольського) прописано саме “ВоскресенЬе”, в усіх інших випадках (тобто альбомах) “ВоскресенИе”.

Зараз Костянтин Нікольський працює соло. Прихильників творчості “Воскресения” дуже цікавить питання чому ж Нікольський не залишився у групі? У мене ж особисто одразу виникає питання “А навіщо?”...

Остання пісня автора була написана в... 1991 році для альбому "Я бреду по бездорожью". З тих пір Нікольський кинув написання пісень, аргументуючи це так: "Новые песни пишет тот, у кого плохие старые".Хіба заперечиш що-небудь? Тож автор співає свої хіти, інколи відважуючись збритаи прихильників “на вечори власної творчості”. Просто він вже все сказав.

Гадаю, що моя думка про творчість Нікольського та групи “Воскресение” розкрита повністю.

P.S. І на сам кінець ще одна цікавинка. Поштовхом для написання пісні “Музыкант» стала...казка Андерсена “Соловей”. В перекладі котрої автор і почув слова "О несчастных и счастливых, о добре и зле"...

Дискографія:
«Старый рояль» 1978
«Воскресенье-2» 1981
«Концерт в ДК МехТех» 1982
«Я бреду по бездорожью» 1993
«Романов-Никольский» 1994
«Один взгляд назад» 1996
«Музыкант. Лучшие песни» 2001
«50: Юбилейный концерт в ГЦКЗ «Россия»» 2001

Demion
16.12.2006, 20:00
Огромнейшее спасибо. Никольский был и остаеться одним из моих любимейших музыкантов, композиторов и исполнителей!!!!!!!!!
N.P.Забытую песню несет ветерок, в задумчивых травах звеня :aaa2:

DiArSiD
16.12.2006, 21:47
Спасибо, давно хотел купить полный сборник Никольского + Воскресение, теперь постараюсь как можно скорее приобрести.

Hobbit's Song
17.12.2006, 00:14
Огромнейшее спасибо. Никольский был и остаеться одним из моих любимейших музыкантов, композиторов и исполнителей!!!!!!!!!
N.P.Забытую песню несет ветерок, в задумчивых травах звеня :aaa2:

:olala: :olala: :olala:
На здоров"я:))) мені цікаво було це писати:))) Я просто обожнюю Нікольського:)))

До речі, дружина Нікольського вперше прослухавши процитовану пісню, сказала, щось типу "Костя, кажись, ты фигню написал":)))бугого)

Добавлено через 23 минуты
ДіарСід, нафєк тобі те Воскресение:)))

Black Coffee
18.12.2006, 11:29
Суперово. когда-то до дыр заслушал оба сольника ну и все "Воскресенье" само собой. Сейчас под соответствующее настроение очень даже канает.

Plagiat
18.12.2006, 14:58
Не погоджуся тільки в плані Маргуліса, бо і з ним мені "Воскресение" подобається не меньше, але то звичайно ж ІМХО.

Hobbit's Song
19.12.2006, 00:14
Плагіате, ну моя ж фігуліна, котру Вантала так люб"язно перемістив у статті ( і котру мені тепер, блін, доробляти), це теж одне велике імхо:)

block
19.12.2006, 11:54
:crazy: :kruto:
блин а ведь кажется мне чтото нарвится из руского рока

Hobbit's Song
19.12.2006, 15:48
блок :pray:

Hilarion
17.01.2007, 19:42
Статья написана прекрасно, хотя как на мой вкус несколько непривычно читать о русском роке українською мовою:wub:

Ittrin
09.04.2007, 02:14
Багато в чому згоден, сам дуже люблю творчість Нікольського, але, на мою думку, те ж "Не торопясь..." також варте уваги. І ще, особисто для мене група "Воскресение" - це перш за все пісні Олексія Романова, а Костянтин Нікольський у моїй свідомості з цією групою якось не пов'язується. Решта - 6 балів з 5 можливих!!!:fan:

Hobbit's Song
09.04.2007, 12:33
Вота как бывает...(с):degenerat: Люди різні і сприймають по-різному)

Masha
15.05.2007, 14:44
Багато в чому згоден, сам дуже люблю творчість Нікольського, але, на мою думку, те ж "Не торопясь..." також варте уваги. І ще, особисто для мене група "Воскресение" - це перш за все пісні Олексія Романова, а Костянтин Нікольський у моїй свідомості з цією групою якось не пов'язується. Решта - 6 балів з 5 можливих!!!:fan:

+1 :agree:

Не согласна только с тем, что Константин Никольский не
связан с группой "Воскресениие".
Хотя сама лично больше люблю творчество Романова,
наверное, из-за его неповторимого вокала.

Hobbit's Song
15.05.2007, 15:38
Романов, звичайно, смалить...Вокал непоганий. Проте голос Нікольського...я не про силу чи тембр...але дивною здатністю він володіє - моментально знімати втому. Звичайно імхо.

Скиталец
16.05.2007, 13:34
але дивною здатністю він володіє - моментально знімати втому.

дада, Никольский - российкий Дэн Свано